АО Травма семінар Лікування кісткових дефектів та кісткової інфекції

Вступне слово

Шановні колеги! Вітаємо вас на спеціалізованому семінарі, присвяченому одній із найскладніших тем у реконструктивній хірургії кінцівок. Кісткові дефекти та інфекції вимагають від хірурга не лише технічної майстерності, а й глибокого розуміння біологічних процесів загоєння. Сьогодні ми об'єднаємо принципи доказової медицини та практичний досвід експертів AO Trauma (Асоціація Остеосинтезу Травма), щоб виробити єдині стратегії порятунку кінцівок у найскладніших клінічних випадках.

Місце та час проведення

• Локація: Конференц-зал готелю «Uman Hotel», м. Умань, вул. Фортечна, 52.
• Дата проведення: 3-4 квітня 2026 року.

Програма семінару

День 1: Інфекція та радикальна обробка

• 09:00 - 09:30: Реєстрація учасників та ранкова кава.
• 09:30 - 11:00: Патофізіологія хронічного остеомієліту та роль бактеріальних біоплівок.
• 11:30 - 13:00: Хірургічний дебридмент: техніка «кривавої роси» та управління мертвим простором.
• 14:00 - 16:00: Локальна антибіотикотерапія: вибір цементу та дозування препаратів.
• 16:30 - 18:00: Практичне заняття: формування цементних спейсерів на муляжах.

День 2: Реконструктивні технології та стабільність

• 09:00 - 11:00: Техніка Маскуле: від першого етапу до формування індукованої мембрани.
• 11:30 - 13:00: Дистракційний остеогенез при дефектах понад 10 см.
• 14:00 - 15:30: Біомеханіка фіксації: коли обирати зовнішній апарат, а коли внутрішній штифт.
• 16:00 - 17:30: Розбір клінічних випадків учасників (Case-study).
• 17:30 - 18:00: Підбиття підсумків та вручення сертифікатів.

Принципи АО Травма у лікуванні кісткових дефектів та кісткових інфекцій

Лікування сегментарних кісткових дефектів та хронічного остеомієліту залишається одним із найскладніших викликів у сучасній ортопедичній травматології. Згідно з філософією AO Trauma (Асоціація Остеосинтезу Травма), успіх лікування базується на системному підході, який поєднує біологічну реконструкцію, стабільну фіксацію та агресивну боротьбу з інфекцією.

1. Стратегія боротьби з інфекцією

Основним постулатом AO є твердження: «Неможливо вилікувати дефект у середовищі інфекції». Протокол лікування зазвичай розділений на етапи:

• Радикальна хірургічна обробка (Debridement): Це фундаментальний етап, який не терпить компромісів. Хірург повинен діяти як онколог, видаляючи не лише очевидний гній, а й усі нежиттєздатні, некротизовані тканини, аваскулярні фрагменти кістки (секвестри) та бактеріальні біоплівки. Критерієм успіху є поява симптому «кривавої роси» - рівномірної точкової кровотечі з кістки, що свідчить про збережену мікроциркуляцію. Без цього етапу будь-яка подальша реконструкція приречена на провал через рецидив інфекції.
• Локальний контроль та управління мертвим простором: Це критично важливий процес ліквідації порожнин, що утворюються після видалення тканин. Оскільки ці порожнечі миттєво заповнюються гематомою - ідеальним поживним середовищем для бактерій - їх необхідно заповнювати. Для цього використовують цементні спейсер на основі ПММА (Поліметилметакрилат - медичний кістковий цемент) з додаванням високих доз антибіотиків (найчастіше гентаміцину та ванкоміцину). Це забезпечує локальну концентрацію препарату, що в десятки разів перевищує системно допустиму, знищуючи мікрофлору без токсичного впливу на організм. Крім того, спейсер виконує роль «архітектора» майбутньої біологічної мембрани.
• Системна терапія: Паралельно з хірургією проводиться спрямована антибіотикотерапія. Важливо розуміти, що антибіотик не замінює скальпель, а лише підтримує результат обробки. Вибір препарату базується на мікробіологічному дослідженні зразків тканин, взятих під час операції (не мазків, а саме фрагментів кістки та м'яких тканин).

2. Усунення кісткових дефектів

Після елімінації інфекції постає питання відновлення цілісності кістки. Вибір методу залежить від розміру дефекту:

• Малі дефекти (< 2-4 см):
  • Рекомендований метод АО: Аутологічна кісткова пластика (золотий стандарт - гребінь клубової кістки). Це пересадка власної кісткової тканини пацієнта, яка одночасно є джерелом живих клітин (остеобластів), біологічного каркаса та факторів росту. Для малих проміжків цей метод забезпечує найшвидше зрощення.

   

• Середні дефекти (4-10 см):
  • Рекомендований метод АО: Техніка Маскуле (Masquelet technique) або використання біоактивного скла. У таких випадках простого «підсипання» кістки недостатньо, оскільки трансплантат може розсмоктатися швидше, ніж заміститися нова тканина. Техніка Маскуле дозволяє створити захищене середовище для росту кістки навіть у критичних умовах.

   

• Великі дефекти (> 10 см):
  • Рекомендований метод АО: Дистракційний остеогенез (метод Ілізарова) або васкуляризований трансплантат малоберцової кістки. При екстремальних втратах кістки використовується здатність організму генерувати нову тканину шляхом розтягування (біомеханічна відповідь на напруження). Це складний шлях, що потребує високої дисципліни від пацієнта та майстерності від лікаря.

   

Техніка Маскуле (Індукована мембрана)

Цей метод є фаворитом семінарів AO завдяки своїй передбачуваності та надійності. На першому етапі дефект заповнюється ПММА (Поліметилметакрилат) цементом, який стабілізує довжину кінцівки. Протягом 6-8 тижнів організм реагує на стороннє тіло (цемент), формуючи навколо нього щільну капсулу - індуковану мембрану. Специфічні білки (фактори росту VEGF (Фактор росту ендотелію судин), BMP-2 (Кістковий морфогенетичний білок-2)), які стимулюють загоєння. Під час другого етапу мембрану акуратно розсікають, видаляють цемент і заповнюють утворений «футляр» губчастою аутокісткою. Мембрана захищає трансплантат від резорбції та забезпечує його інтенсивне живлення.

3. Біомеханічна концепція

Для загоєння дефекту критично важливою є стабільна фіксація. Рухливість у зоні дефекту призводить до постійного травмування молодих судин та утворення фіброзної тканини замість кісткової.

• Зовнішня фіксація (ЗДА (Зовнішній дистракційний апарат)): Апарати зовнішньої фіксації є ідеальним стартовим інструментом. Вони дозволяють надійно стабілізувати уламки, не вносячи чужорідне тіло (метал) безпосередньо в зону інфекції. Це дає можливість проводити регулярні перев'язки та стежити за станом м'яких тканин.
• Внутрішня фіксація (БІОС (Блокуючий інтрамедулярний остеосинтез) або пластини): Перехід до внутрішнього остеосинтезу (блоковані штифти або пластини з кутовою стабільністю) можливий лише тоді, коли хірург впевнений у відсутності активного гнійного процесу. Принципи AO вчать нас «біологічному остеосинтезу» - використанню таких технік, які мінімально пошкоджують окістя, оскільки саме воно є головним джерелом кровопостачання кістки. Поєднання жорсткої механіки та дбайливого ставлення до біології тканин - єдиний шлях до консолідації складних переломів.

Висновок

Семінар AO Trauma підкреслює, що лікування дефектів та інфекцій - це не просто «заповнення дірки» кісткою, а складна біологічна гра. Ключ до успіху полягає в радикальності дебридменту, стабільності конструкції та терпінні як хірурга, так і пацієнта. Використання сучасних технологій, таких як індуковані мембрани та дистракційний остеогенез, дозволяє рятувати кінцівки, які ще кілька десятиліть тому підлягали б ампутації.

Фахівці клініки проводять лікування у широкому діапазоні оперативного та консервативного лікування хворих.

Клініка травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату та проблем остеосинтезу
ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України»

Консультативний день: понеділок, середа, п'ятниця, із 9 до 17 години.

Участь у семінарі: