Лікувальна гімнастика

Основні засади лікувальної гімнастики при травмах та пошкодженнях суглобів:

- своєчасний початок;
- систематичність впливів із комплексним використанням адекватних коштів;
- регулярне та багаторазове повторення процедур протягом дня, починаючи з ранніх етапів лікування;
- наростання фізичного навантаження;
- індивідуалізація з огляду на клінічну картину.

Протипокази: тяжкий загальний стан хворого, висока температура, гострі запальні процеси.

Терапію рухом застосовують з метою місцевого та загального впливу за спеціально розробленими комплексами. Так, при переломах довгих трубчастих кісток у перші 2-3 дні акцент роблять на загальногігієнічну та дихальну гімнастику з одночасним виконанням рухів у віддалених від місця ушкодження суглобах. Протягом наступних 7-8 днів (у фазі травматичного запалення, при болі, набряку, підвищенні м'язового тонусу) після репозиції, оперативного втручання, накладання скелетного витягу або гіпсової пов'язки застосовують імпульсну гімнастику (ритмічні, статичні скорочення м'язових груп здорової та хворої кінцівок). У наступні 10-40 днів продовжують імпульсну гімнастику м'язів пошкодженої кінцівки, виконують лікувальну гімнастику для загального впливу та зміцнення м'язів здорової кінцівки. При переломах нижніх кінцівок хворого навчають ходьбі з допомогою милиць (у випадках). При сформованій кістковій мозолі після припинення іммобілізації гіпсовою пов'язкою лікувальна гімнастика спрямована на усунення патологічних наслідків, спричинених травмою та іммобілізацією, на відпрацювання рівноваги та правильної ходьби. Необхідно ретельно дозувати напрямок, амплітуду та силу рухів у міру збільшення навантаження.