Остеосинтез при переломах надколінка

Остеосинтез при переломах надколінка - це операція по зіставленню уламків надколінка і фіксації, спрямована на відновлення цілісності колінної чашки (надколінка) шляхом зіставлення та фіксації кісткових уламків, що показано у наступних випадках: відкрите травмування та поперечний перелом.

Тривалість операції: 30-60 хвилин.
Відновлювальний період: до 2 місяців.

 

Покази до остеосинтезу надколінка

Остеосинтез надколінка зазвичай показаний у таких випадках:

• Переломи зі зміщенням уламків: особливо якщо зсув значний, що унеможливлює консервативне лікування.
• Відкриті переломи: з пошкодженням шкірних покривів, м'язів, судин.
• Оскольчасті переломи: коли кістка роздроблена на кілька фрагментів.
• Відриви верхнього або нижнього полюса надколінка: часто супроводжуються пошкодженням власної зв'язки надколінка або сухожилля чотириголового м'яза стегна.
• Неефективність або неможливість консервативного лікування.
• Поперечні та поздовжні переломи надколінка зі зміщенням.
• Багатофрагментні переломи.

 

Протипокази до остеосинтезу надколінка

До протипоказань для остеосинтезу надколінка відносяться:

• Тяжкий загальний стан пацієнта (наприклад, шок).
• Гострий запальний процес у сфері травми.
• Остеомієліт кістки.
• Виражений остеопороз (недостатня міцність кісткової тканини).
• Велика кількість інших пошкоджень (політравму).
• Порушення згортання крові.
• Загострення хронічних захворювань.

 

Методи остеосинтезу надколінка

Вибір методу фіксації залежить від типу перелому, кількості уламків та кваліфікації хірурга. Найбільш поширені методи включають:

• Остеосинтез за Вебером (дротяний серкляж): Один з методів, що найчастіше використовуються, особливо при поперечних переломах. Суть методу полягає у проведенні двох паралельних спиць Кіршнера через уламки надколінка та фіксації їх дротяною петлею (серкляж), яка забезпечує компресію та стабілізацію.
• Остеосинтез спонгіозними гвинтами: Застосовується для фіксації великих уламків. Гвинти забезпечують стабільну компресію між фрагментами.
• Зшивання надколінка із застосуванням мікропластин (ендобаттен): Використання спеціалізованих пластин для більш жорсткої фіксації, особливо при оскольчатих або нестабільних переломах. Біомеханічні дослідження показують, що пластини можуть забезпечити вищу стабільність порівняно з дротяним серкляжем.
• Фіксація зв'язки або сухожилля з фрагментом полюса надколінка якорями: Використовується при відривних переломах, коли фрагмент кістки відривається разом із прикріпленою до нього зв'язкою або сухожиллям.
• Комбіновані методи: Часто використовуються комбінації різних методів для досягнення найкращої стабільності.

 

Ускладнення остеосинтезу надколінка

Як і будь-яке хірургічне втручання, остеосинтез надколінка може мати ускладнення:

• Інфекційні ускладнення: запалення в області операції.
• Незрощення або неправильне зрощення уламків: може вимагати повторного втручання.
• Вторинне усунення уламків.
• Посттравматичні контрактури: обмеження рухів у суглобі через формування рубцевої тканини.
• Формування остеоартрозу: розвиток дегенеративно-дистрофічних змін у суглобі.
• Хвороба в області фіксаторів: може знадобитися їх видалення після зрощення перелому.
• Набряк та болючі відчуття в колінному суглобі.

 

Реабілітація після остеосинтезу

Реабілітація відіграє ключову роль у відновленні функції колінного суглоба та мінімізації ускладнень. Вона починається вже в ранньому післяопераційному періоді та включає:

• Іммобілізація: Залежно від методу остеосинтезу та стабільності фіксації, може знадобитися тимчасова іммобілізація кінцівки (наприклад, гіпсовою лонгетою або ортезом).
• Лікувальна фізкультура (ЛФК): Поступове збільшення навантаження на суглоб, розробка амплітуди рухів. Починати ЛФК рекомендується якомога раніше після вщухання гострого болю (на 2-3 день) під контролем лікаря. Вправи спрямовані на відновлення сили м'язів, гнучкості та координації.
• Масаж: Покращує кровообіг та трофіку тканин.
• Фізіотерапевтичні процедури: (УВЧ, електрофорез, фонофорез, магнітотерапія, лазерна терапія) сприяють зменшенню набряку, болю та прискоренню загоєння.
• Дотримання рекомендацій лікаря: Важливо не форсувати процес відновлення та уникати надмірних навантажень на суглоб.
• Поступове збільшення навантаження: Спочатку пересування за допомогою милиць, потім з частковою опорою на ногу, і далі - повне навантаження.
• Підтримка ваги: Зайва вага створює додаткове навантаження на колінний суглоб.
• Використання ортопедичних засобів: За рекомендацією лікаря можуть використовуватися наколінники або ортези під час занять спортом.

 

Повний період відновлення може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від складності перелому та індивідуальних особливостей пацієнта.

 

Фахівці клініки проводять лікування у широкому діапазоні оперативного та консервативного лікування хворих.

Клініка травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату та проблем остеосинтезу
ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України»

Консультативний день: понеділок, середа, п'ятниця, із 9 до 17 години.