Механотерапія

Механотерапія показана при наслідках ушкоджень органів опори та руху (тугорухливість, контрактури суглобів, різні рубцеві зрощення тканин тощо).

Протипокази:

- запальні та реактивні явища (гнійні процеси, підвищення загальної та місцевої температури, виражений больовий синдром, підвищена нервова збудливість хворого);
- різке ослаблення м'язової сили;
- підвивихи чи вивихи у суглобах;
- незміцніла кісткова мозоль при переломах.

Основні види апаратів механотерапії:

1) апарати, засновані на принципі блоку та призначені для дозованого зміцнення різних м'язових груп кінцівок (стаціонарні та портативні блокові установки, функціональний механотерапевтичний стіл);
2) апарати, засновані на принципі маятника, для відновлення рухливості та збільшення обсягу рухів у суглобах кінцівок.

Дозоване навантаження на суглоб і м'язові групи пошкодженої кінцівки досягається при зміні величини вантажу та довжини та кута маятника, частоти його коливань та тривалості процедури.

У підготовчому періоді (після припинення іммобілізації) механотерапія тонізуюча. Вправи починають у повільному темпі з невеликою амплітудою і поступово доводять (за 1-2 процедури) до 60 кол/хв. При болючісті 2-3 процедури можна провести без вантажу. При пошкодженні відразу кількох суглобів протягом кожної процедури вправи проводять всім суглобів по черзі. Необхідно враховувати рівень гіпотрофії вправних м'язів, вираженість больового синдрому, переносимість процедур. У цей період допускаються лише легкі рухи руху (20—30°) без грубих насильницьких ререссацій. Застосовують вантажі від 1080 до 2160 м; тривалість процедури 2x2 хв та 2x3 хв (у перерві відпочинок сидячи 5 хв). Надалі час занять поступово збільшують до 10-15 хв. Можна в першій частині процедури встановити апарат на перегинання, а в другій частині процедури - на згинання суглоба.

У другому періоді (основному) збільшують інтенсивність рухів, вага вантажів і час процедури. Механотерапевтичній процедурі передують різні види фізіотерапії (див.). Частота коливань вантажного маятника апарату становить середньому 60 кол/хв. При збільшенні амплітуди (розмаху) руху у суглобі допустима лише мінімальна болючість.

Механотерапевтичні апарати застосовуються також у процесі лікування ушкоджень суглобів шарнірно-дистракційними апаратами Волкова-Оганесяна (див. Остеосинтез). Вправи на механотерапевтичних апаратах починають після досягнення бажаної ширини суглобової щілини після закінчення дистракції суглоба і видалення згинаюче-розгинального пристрою, вони швидко усувають контрактури суглобів.