Артроз гомілковостопного суглоба

Артроз гомілковостопного суглоба - це дегенеративне, дистрофічне захворювання структур опорно-рухового апарату. Вражає нижню кінцівку. Вважається однією з найпоширеніших форм артрозу: на його частку припадає до 30% загальної маси випадків ураження суглобів дегенеративно-дистрофічного характеру. Патологічний процес зустрічається у пацієнтів старшого віку. Приблизно чверть хворих це люди до 40 років.

Хвороба супроводжується наполегливими болями та поступовим зниженням функції суглоба, нижньої кінцівки. Без лікування прогресує, самостійно не минає. Діагностика та лікування розладу - робота лікаря-ортопеда (залежно від причини залучають травматолога, а також лікарів ЛФК, фізіотерапевтів).

Причини артрозу гомілковостопного суглоба

Остеоартроз вважається поліетиологічним захворюванням. Його розвиток відбувається внаслідок впливу групи причин. З віком кількість факторів-провокаторів захворювання збільшується, звідси підвищена ймовірність патологічного процесу. Але не все так однозначно.

Патогенез захворювання

Є група причин артрозу гомілковостопного суглоба, серед найпоширеніших:

• нераціональні фізичні навантаження;
• травми;
• операції;
• хвороби обміну речовин;
• незручне взуття;
• інші захворювання опорно-рухового апарату;
• ревматоїдні захворювання.

 

Розвиток патологічного процесу східчасте. На початковому етапі порушуються місцевий кровообіг, розподіл динамічного навантаження на стопу. Поступово приєднуються руйнівні процеси у хрящі. Починається мляве запалення. Відбувається дегенерація інших структур гомілкостопу: капсули, зв'язкового апарату, кістки та ін. Чим занедбане захворювання, тим складніше лікування. Воно вимагає більше сил та часу.

Чинники підвищеного ризику розвитку артрозу

Дистрофічне руйнування тканин гомілковостопного суглоба відбувається у результаті впливу безпосередніх причин. На тяжкості, ймовірності хвороби, характері перебігу позначаються чинники ризику. Вони доповнюють картину порушення.

Наприклад:

• звичка носити підбори;
• фізично важкий характер роботи (у тому числі професії з неочевидним ризиком: вчителі, кухарі також хворіють);
• перенесені травми гомілковостопного суглоба (відомі випадки, коли порушення виявлялося роками після перенесеного ушкодження);
• ендокринні захворювання в анамнезі (гормональні порушення створюють додаткові ризики);
• захворювання опорно-рухового апарату в анамнезі;
• вік 40+ (хоча захворювання зустрічається і у молодших людей);
• підвищена маса тіла;
• підлога (жінки страждають частіше за чоловіків).

 

Артроз гомілковостопного суглоба — хвороба, яка розвивається повільно, симптоми дають знати про себе не відразу. Тому оцінити, які фактори ризику, причини провокують патологічний процес, складно. Потрібно зібрати повний анамнез.

Класифікація та види ураження гомілковостопного суглоба

Патологія класифікується за двома основами.

Перший критерій — це походження патологічного процесу.

Виділяють:

• посттравматичну форму розладу (розвивається після перенесених пошкоджень гомілковостопного суглоба або інших структур опорно-рухового апарату);
• деформуючий артроз гомілковостопного суглоба: наслідок обмінних порушень або травм супроводжується повільною, але неухильною деформацією суглоба;
• метаболічний артроз розвивається на тлі діабету, гормональних розладів або подагри (порушень пуринового обміну).

 

Друга основа класифікації базується на стадуванні патологічного процесу. У своєму розвитку артроз гомілковостопного суглоба проходить наступні стадії:

• початкову або ранню;
• прогресуючу;
• занехаянний артроз.

 

На першому етапі клінічної картини як такої немає або вона проявляється після інтенсивного фізичного навантаження. Патологічний процес виявляється лише з допомогою методів спеціальної діагностики.

Прогресуюча фаза розладу супроводжується посиленням клініки. Симптоми виявляються після невеликого фізичного навантаження. Перенесення навантажень зменшується. Спостерігається постійний больовий синдром, а також обмеження рухливості ноги в гомілковостопному суглобі.

Фінальна фаза патологічного процесу супроводжується вираженими больовими відчуттями, а також іншими симптомами у стані повного спокою. Порушується як опорна, і рухова функції. Часто людина стає інвалідом. Потрібне складне хірургічне лікування, зокрема ендопротезування.

Симптоми розладу

Клінічна картина залежить від форми стадії патологічного процесу. Типові прояви такі:

• больові відчуття;
• втомлюваність;
• непереносимість фізичного навантаження;
• набряклість;
• розлади опорної функції ноги;
• слабкість м'язів.

 

Ускладнення артрозу гомілковостопного суглоба

Ускладнення патологічного процесу стосуються збереження працездатності та здатності обслуговувати себе.

Пацієнти стикаються з деформаціями гомілковостопного суглоба. Патологічний процес завершується оформленням контрактур, областей переважної чи повної нерухомості кінцівки у гомілкостопі. Виправити ситуацію можна лише оперативним шляхом.

У момент загострення характерний розвиток синовітів, запалень синовіальної сумки. Цей стан триває кілька тижнів і на час гострої течії повністю виключає можливість працювати, пересуватися.

Кінцевим результатом патологічного процесу стає зниження, а потім повна втрата опорної функції ноги, людина не може нормально пересуватися. Доводиться використовувати милиці. Спостерігається повна втрата працездатності, а деяких випадках і здатність до самообслуговування. На розвинених стадіях артрозу гомілковостопного суглоба пацієнти стають інвалідами.

Діагностика захворювання

Діагностика ураження суглобових структур, хрящових тканин проводиться під контролем ортопеда-травматолога. Обстеження типові. Виявити патологічний процес, і навіть ступінь його тяжкості нескладно.

Типові методики:

• усне опитування пацієнта, щоб краще зрозуміти характер симптомів, скарги на здоров'я;
• збір анамнезу, який дозволяє визначити ймовірне походження патологічного стану;
• пальпація: на артроз вказують деформації, припухлість, болючість при пасивних рухах;
• рентгенографія гомілковостопного суглоба: рутинний метод дослідження, який дає достатньо інформації для встановлення діагнозу та визначення його тяжкості, вважається золотим стандартом обстеження;
• МРТ, якщо даних рентгенографії недостатньо.

 

Можуть проводитися інші дослідження. Наприклад, комп'ютерна томографія (артроз вражає як хрящі, а й кістки, КТ дозволяє детально, точної візуалізувати характер порушень).

Лабораторні методики діагностики надають мало даних. Вони інформативні хіба що в рамках виявлення запального процесу допомагають при діагностиці деяких форм артрозу (обмінного походження, ревматоїдної природи).

Методи лікування

Лікування артрозу гомілковостопного суглоба проводиться із застосуванням консервативних та оперативних методик. Найкращих результатів можна досягти, якщо вдатися до комплексної корекції.

Консервативна терапія включає застосування медикаментів, ЛФК та ​​фізіотерапію з масажем.

Застосовують такі препарати:

• протизапальні місцеві дії;
• протизапальні загальної дії (у вигляді таблеток або розчинів для ін'єкцій);
• хондропротектори;
• нікотинова кислота та інші засоби для покращення обмінних процесів.

 

ЛФК та ​​фізіотерапія разом з масажем спрямовані на відновлення після усунення гострого стану. Ці методи значні під час ремісії. Якщо захворювання протікає у гострій формі з вираженою клінікою, методики відкладають.

Оперативне лікування потрібне при деформаціях, стійких відхиленнях анатомії суглоба. Можлива пластика суглоба чи ендопротезування, заміна суглоба штучним аналогом. Це високотехнологічний метод корекції.

Запобігання хворобі

Профілактика артрозу гомілковостопного суглоба включає у себе:

• носіння зручного взуття;
• своєчасне лікування захворювань опорно-рухового апарату;
• розумний контроль здоров'я;
• контроль маси тіла;
• уникнення травм;
• контроль навантажень.

 

Фахівці клініки проводять лікування у широкому діапазоні оперативного та консервативного лікування хворих.

Клініка травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату та проблем остеосинтезу
ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України»

Консультативний день: понеділок, середа, п'ятниця, із 9 до 17 години.