Асептичний некроз головки стегнової кістки (АНГCК)

Асептичний некроз головки стегнової кістки (АНГСК) - це хронічна або гостра патологія дегенеративного характеру, при якій спостерігається поступове відмирання головки стегнової кістки людини. Розлад складається в досить пізньому віці від 25-30 років, що відрізняє цю хворобу від аналогічних. У структурі клініки переважають хворобливі відчуття та порушення нормальної рухливості. Хвороба складається гостро чи формується поволі, протягом тривалого часу, кілька років. Пацієнтам потрібне якомога раннє лікування. Якщо нічого не робити, майже гарантовано розвинеться інвалідність різного ступеня вираженості.

Обстеження, лікування та загалом веденням хворих з порушенням з боку стегнової кістки – робота ортопеда-травматолога. Потрібне спеціалізоване лікування.

Причини асептичного некрозу головки стегнової кістки

В основі розвитку патологічного процесу лежить розлад нормального живлення тканин головки стегнової кістки, кісткової тканини ноги. Згідно з нашими оцінками, найчастіше хворіють на пацієнта чоловічої статі. Співвідношення майже 10 до 1 до жінок. Розлад складається гостро, підгостро або хронічно протягом певного часу. Протікає протягом кількох місяців. Іноді рахунок йде на роки. Незважаючи на те, що причини патологічного стану плюс-мінус однакові, перебіг порушення досить відмінний і потребує диференційованого індивідуального підходу.

Патогенез АНГCК

АНГСК розвивається в результаті порушення нормального кровообігу в тканинах головки тазостегнової кістки. Патологічний процес відрізняється від інших подібних розладів, які переважають у дитячі роки. Порушення локального кровообігу відбуваються з різних причин.

Причинами для дистрофічного процесу можуть стати:

• атеросклероз, хронічне захворювання, при якому відбувається закупорка або спазм судин великого та дрібного розміру (особливо небезпечна у цьому відношенні сімейна дисліпідемія, спостерігається дуже рання та тяжка поразка судин усіх калібрів);
• вживання великої кількості спиртного: чи не половина всіх клінічних випадків припадає на пацієнтів, які страждають на алкогольну залежність;
• вживання глюкокортикоїдних препаратів, гормонів;
• лікування хіміотерапевтичними препаратами, вони використовуються для лікування раку, а також для терапії аутоімунної патології у пацієнтів;
• хронічні захворювання внутрішніх органів пацієнта, у тому числі патології печінки, що супроводжуються розладами жирового обміну;
• проведення променевої терапії, в цьому випадку дається взнаки не тільки порушення кровотоку, а й пряме ураження суглобів, кісткових тканин пацієнта;
• захворювання кровотворної системи позначаються на кровопостачанні тканин кісток і не тільки.

 

У деяких випадках зрозуміти, що саме спровокувало порушення просто не вдається. У такій ситуації говорять про ідіопатичну форму асептичного некрозу. Згідно з нашими дослідженнями, таких форм розладу припадає на долю до 20% ситуацій. При цьому з часом визначити вихідний фактор порушень кровообігу часом вдається, діагноз уточнюють та змінюють. Примітно, що й інші чинники розвитку патологічного стану. Спостерігається застійний процес. Порушення кровотоку посилюється, через що розвивається область остеопорозу. В результаті ситуація не тільки не стабілізується, а й постійно прогресує, стає все більш розвиненою та важкою. Усередині кістки посилюється тиск, область омертвіння стає дедалі більше. Формуються невеликі патологічні переломи. Ситуація складна.

Зупинити патологічний процес можна на будь-якій стадії. Чим раніше буде проведено лікування, тим краще справа з прогнозами. Відповідно до наших досліджень, асептичний некроз триває від 4 до 24 місяців. Терапія потрібна для виявлення змін. Добре, що сучасні методи діагностики дозволяють виявити захворювання на ранньому періоді.

Визначення причин важливо для оцінки перебігу, прогнозування результатів, результату патологічного процесу. Дослідженням суті розладу займається лікар-фахівець, ортопед-травматолог (зазвичай це один лікар).

Чинники ризику розвитку АНГCК

Асептичний некроз головки стегнової кістки розвивається через безпосередні причини. Але не завжди. Навіть за наявності умовного атеросклерозу порушення виникає не завжди. Так відбувається тому, що не завжди є фактори ризику. Вони утворюють додаткові ризики становлення патологічного стану.

Серед таких:

• вік від 25 до 35 років, у середньому саме в цей період розвивається захворювання;
• гепатит та інші патології печінки в анамнезі;
• панкреатит в анамнезі;
• захворювання ортопедичного профілю;
• перенесені травми та пошкодження, особливо ті, які торкаються безпосередньо самої стегнової кістки, а також структури суглоба пацієнта;
• перенесені інфекції: загальні або локалізовані (інфекційний артрит);
• чоловіча стать, в основному хворіють саме чоловіки, в 10 разів частіше за жінок;
• патології крові, захворювання кісткового мозку пацієнта.

 

За наявності патологічних факторів ризику ймовірність захворювання виявляється суттєво вищою. Чим їх більше, тим істотніша ймовірність. Показано опрацювання тих факторів, які можуть бути скориговані.

Класифікація та ступені АНГCК

Класифікація захворювання проводиться у різний спосіб. По течії (гострий, підгострий чи хронічного течії), за рівнем вираженості (ускладнений, простий некроз). Але основний спосіб розподілу - характером, стадії патологічних змін. Є кілька стадій хвороби, в середньому від 5 до 7. Найширше використовується класифікація за 6 стадіями.

1 стадія - негостра, клінічної картини немає. Є лише рентгенографічні зміни губчастої речовини кісткової тканини, а також кісткового мозку. Нерідко патологічний стан взагалі не виявляється, залишається непоміченим. Але сучасні методи обстеження дають можливість швидко та надійно визначити розлад. Рентген ефективний який завжди.

Для 2 стадії АНГСК характерне існування характерних рентгенографічних ознак. Затемнення області кісткової тканини, мікрокрововиливи та численні патологічні переломи, які добре видно по картині променевої діагностики. Клінічна картина відсутня чи мінімальна.

На 3 стадії асептичного некрозу розвиваються характерні анатомічні зміни: розширення суглобової щілини, ущільнення кісткової тканини, скорочення шийки стегна та інші характерні візуальні ознаки. Суб'єктивні відчуття є. Захворювання супроводжується болем різного ступеня виразності. Це розпал патологічного процесу.

На 4 стадії АНГСК процес поступово стабілізується. Спостерігається тимчасове згасання клінічної картини. Посилення розладу не відбувається.

Для 5 стадії характерна часткова нормалізація стану. Біль стихає, фрагментарність кістки теж. Спостерігається консолідація мікропереломів. Патологічний процес перетворюється на стадію нормалізації.

Нарешті, на 6 стадії розвивається деформуючий артроз кульшового суглоба. Переломів немає. Відбувається нормалізація стану. АНГСК не проходить повністю, залишає за собою ускладнення. Але при грамотній терапії зміни мінімальні і при гідній корекції самі сходять нанівець протягом певного терміну (від кількох тижнів до півроку та більше).

Є й інші способи розподілу порушення форми і види. На 5 чи 7 стадій. Залежно від поширеності (захворювання буває одностороннім чи двостороннім). Всі вони використовуються однаково для точного опису захворювання.

Симптоми АНГСК

Клінічні прояви патологічного процесу загалом неспецифічні. Сказати, що кістка болить саме від АНГСК не можна без спеціальної діагностики. Показано обстеження інструментального характеру. Загалом ознаки патологічного стану включають біль, порушення рухливості, функцій кінцівки.

Болючі відчуття при асептичному некрозі головки стегнової кістки зазвичай ниють, стріляють. Посилюються за фізичної активності. На піку розвитку патологічного стану біль стає максимально інтенсивним. Нагадує таку при артриті.

Виявляється порушення рухливості. Спочатку ротаційних рухів (обертання), потім відведення ноги у різних напрямках, що типово саме для уражень головки стегнової кістки пацієнта. Порушується функціональність суглоба та кістки. Людина не може нормально ходити, постійно кульгає. А при розвитку піку патологічного процесу біль та інші порушення настільки сильні, що ходити та спиратися на ногу неможливо взагалі. Особливо при двосторонньому ураженні, яке трапляється у 10-15% випадків.

Ускладнення патології

АНГСК щонайменше супроводжується розвитком деформуючого артрозу. Це дегенеративно-дистрофічна патологія, яка характеризується хворобливістю, розладами рухливості, проте протікає хронічно, постійно прогресує. Зрештою хрящ суглоба може зруйнуватися, знадобиться ендопротезування (заміна суглоба на штучний).

Часто розвивається контрактура. Область зрощення суглоба, повної чи переважної нерухомості. Кінцівка просто не рухається, не може нормально виконувати свої функції.

Діагностика АНГСК

Обстеження проводиться під керівництвом профільного лікаря.

Показано різні методи дослідження, інструментальні та рутинні тести:

• усне опитування пацієнта;
• збір анамнестичних даних;
• рентген (проводиться завжди, але на ранніх стадіях часто не дає повного уявлення про характер патологічного стану);
• комп'ютерна томографія, у багато разів точніший метод променевої діагностики, допомагає визначити захворювання навіть на ранній стадії, коли симптомів розладу ще немає;
• сцинтиграфія, визначення характеру змін можливе за розподілом радіоізотопного препарату, можна виявити патологічний процес ще на стадії порушень кровотоку, коли розлад щойно розвивається.

 

У деяких випадках проводять лабораторні тести, але в ізольованому вигляді повної інформації вони не дають. Є допоміжними методиками діагностики.

Лікування АНГСК

Лікування залежить від стадії, ступеня патологічного процесу. Показано медикаментозні, немедикаментозні методи корекції.

Застосовуються препарати кількох типів:

• анальгетики для усунення ознак асептичного некрозу головки стегнової кістки;
• хондропротектори курсами в 3-4 місяці (кожні 6 місяців, 3-4 курси всього, залежно від тяжкості патологічного процесу);
• препарати етидронової кислоти для відновлення структур кістки;
• ліки для нормалізації кровообігу, мікроциркуляції.

 

Залежно від первинного патологічного процесу можна використовувати й інші препарати. Наприклад, статини, фібрати при атеросклерозі та інші.

Велику роль грає охоронний режим. Протягом 3-4 тижнів фізичні навантаження обмежують, але не виключають. Щоб не допускати розвитку ускладнень у вигляді повної нерухомості та іншого. У тяжких клінічних випадках показані операції.

Після закінчення гострого патологічного процесу, коли симптоми, ознаки сходять нанівець, показані лікувальна фізкультура, фізіотерапія та масаж для нормалізації місцевого кровообігу.

Прогноз та профілактика асептичного некрозу головки стегнової кістки (АНГCК)

Прогноз залежить від тяжкості, поширеності патологічного процесу та моменту початку лікування. Загалом прогнози за належного лікування сприятливі. Але при двосторонньому ураженні та несвоєчасній терапії — набагато гірше.

Профілактика включає уникнення травм, відмову від куріння, спиртного, раціональні фізичні навантаження. При розвитку симптомів больового чи іншого характеру слід негайно звертатися до лікаря. Він проведе діагностику і, у разі потреби, призначить лікування.

 

Фахівці клініки проводять лікування у широкому діапазоні оперативного та консервативного лікування хворих.

Клініка травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату та проблем остеосинтезу
ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України»

Консультативний день: понеділок, середа, п'ятниця, із 9 до 17 години.