Гігрома

Гігрома - це пухлина, яка утворюється з кісти, яка наповнена рідиною. Дане утворення може з'явитися на будь-якій частині тіла, але найчастіше утворюється на суглобах, таких як зап'ястя, коліно чи лікоть. Гігрома зазвичай м'яка та безболісна, але може стати великою і викликати дискомфорт чи обмежувати рух у суглобі.

Пухлина може утворюватися через травму або пошкодження суглоба, надмірне навантаження на суглоб, порушення кровообігу в тканинах суглоба або генетичної схильності.

Причини виникнення гігроми

Причини виникнення гігром можна позначити пунктами:

• травми та пошкодження м'яких тканин;
• повторювані мікротравми (наприклад, при заняттях спортом);
• порушення в роботі лімфатичної системи;
• порушення у роботі суглобів;
• спадкова схильність;
• вікові зміни;
• інфекційні захворювання або запальні процеси;
• злоякісні пухлини.

 

Чинники ризику

Фактори ризику гігроми пензля визначені цими характеристиками:

• травми та пошкодження м'яких тканин;
• порушення кровообігу;
• хронічний стрес та нервова напруга;
• спадкова схильність;
• захворювання опорно-рухової системи;
• вікові зміни;
• порушення обміну речовин;
• ожиріння та надмірна вага;
• недолік руху та фізичної активності;
• тривале перебування в нерухомому положенні;
• тривала робота за комп'ютером без перерв.

 

Важливо!

Необхідно пам'ятати, що гігрома сухожилля - це новоутворення в м'яких тканинах, і її поява може бути спричинена не лише факторами ризику, а й іншими причинами. При підозрі на гігрому необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря для проведення діагностики та лікування.

 

Патогенез гігроми

Патогенез гігроми променево-зап'ясткового суглоба можна охарактеризувати, як:

• порушення циркуляції лімфи та крові у м'яких тканинах;
• порушення роботи лімфатичних вузлів та судин;
• відкладення в м'яких тканинах рідини та речовин, які не можуть бути утилізовані організмом;
• накопичення рідини між тканинами та утворення капсули навколо неї;
• збільшення розмірів капсули через постійне наповнення її рідиною;
• тиск на навколишні тканини та структури, що може викликати болючість та деформацію;
• ризик інфікування при проникненні інфекції через шкіру або при травмі.

 

Види гігроми

Види гігроми (сухожильного ганглія) включають:

• за місцем розташування: суглобова, субдуральна гігрома, підшкірно-суглобова, внутрішньосуглобова, сухожильна;
• за характером рідини: серозна, гнійна, кров'яниста, криваво-гнійна;
• за розміром: дрібна, середньої величини, велика;
• за характером зростання: повільнозростаюча, швидкозростаюча, рецидивна;
• по стадії розвитку: початкова, прогресуюча, стабілізована.

 

Важливо пам'ятати, що правильна класифікація гігром зап'ястя допомагає вибрати найбільш ефективний метод лікування гігром. Ускладнення гігроми можуть бути різними та залежать від місця її розташування, типу та стадії розвитку. За наявності симптомів гігроми необхідно звернутися до лікаря для діагностики та визначення подальшого лікування, що може запобігти можливим ускладненням.

Симптоми гігроми

Симптоми та ознаки гігроми на пальці руки можна визначити наступні:

• болі при гігромі;
• утворення м'якої, еластичної пухлини у місці її появи;
• болючість при натисканні або при русі в суглобі;
• обмеження руху в суглобі, розташованому поруч із гігромою;
• порушення естетичного вигляду в місці розташування пухлини;
• підвищена температура шкіри у місці новоутворення;
• відчуття тяжкості та дискомфорту;
• ризик інфікування та утворення абсцесу;
• ризик розвитку синовіту або артриту.

 

Ускладнення гігроми

Ускладнення гігроми м'яких тканин виявлено такими показниками:

• інфікування та утворення абсцесу;
• розвиток синовіту або артриту;
• розвиток деформації та обмеження руху суглоба;
• порушення кровообігу та тиску на навколишні тканини, що може призвести до їх некрозу;
• ризик переходу в злоякісну пухлину;
• ризик повторної освіти після видалення.

 

Діагностика гігроми

Діагностика гігроми визначається виконанням медичних маніпуляцій:

• візуальний огляд та пальпація пухлини;
• гігрома на УЗД;
• гігрома на рентгені;
• МРТ при гігромі;
• біопсія;
• аналіз вмісту пухлини;
• КТ при гігромі;
• доплерографія;
• артроскопія;
• лабораторні дослідження.

 

Консультація фахівців, таких як ортопеда, хірурга, ревматолога, артроскопіста, може знадобитися для правильної діагностики та лікування внутрішньої гігроми на долоні.

Лікування гігроми

Лікування кістозної гігроми гомілкостопа та коліна включає перелік підходів:

• спостереження та очікування;
• аспірація (видалення рідини з пухлини за допомогою голки);
• склеротерапія (введення спеціального розчину в пухлину для її зменшення);
• хірургічне видалення серозної пухлини (ексцизія) лікарем;
• лазерне видалення;
• ультразвукова абляція (знищення освіти ультразвуком);
• рентгенівська променева терапія.

 

Операція при гігромі

Операція при твердій ліктьовій гігромі може включати наступні кроки:

• підготовка пацієнта до операції;
• накладення місцевої анестезії;
• видалення гігроми;
• дренування рани, якщо потрібно;
• накладення пов'язки;
• призначення післяопераційної терапії, якщо потрібно.

 

Прогноз

Прогноз залежить від місця розташування та розмірів патологічної освіти, а також від загального стану пацієнта та наявності відповідних супутніх захворювань. Найчастіше вони є доброякісними пухлинами і викликають серйозних ускладнень. Наслідки гигромы можуть проявитися у разі, якщо новоутворення перебуває у близькому контакті з судинами, нервами чи важливими органами, може знадобитися хірургічне втручання її видалення.

Прогнози для різних типів гігром, залежно від місця розташування:

• суглобова грижа: прогноз зазвичай сприятливий при своєчасному та адекватному лікуванні. Однак без лікування може призвести до розвитку артрозу та порушення функції суглоба.
• синовіальна гігрома: хоча це рідкісний тип гігроми, прогноз також зазвичай сприятливий при своєчасному та адекватному лікуванні.
• м'які тканини, наприклад гігрома на нозі: прогноз також зазвичай сприятливий при своєчасному та адекватному лікуванні; однак, якщо пухлина досягає великих розмірів, то може знадобитися хірургічне втручання.

 

Реабілітація після гігроми

• фізіотерапія, включаючи вправи для відновлення рухів та зниження болю;
• лікувальний масаж, спрямований на покращення кровообігу та зняття м'язових спазмів;
• носіння спеціальних пов'язок або шин для фіксації та підтримки пошкодженого суглоба;
• прийом протизапальних та болезаспокійливих препаратів за призначенням лікаря;
• поступове збільшення навантажень на пошкоджений суглоб відповідно до індивідуального плану відновлення;
• контроль за станом суглоба та своєчасне звернення до лікаря при появі нових симптомів або погіршенні стану.

 

Профілактика гігроми

Профілактика та клінічні рекомендації при м'якій гігромі стопи наступні:

• регулярні перерви в роботі, особливо під час однотипних рухів;
• вправи для ніг, спрямовані на зміцнення м'язів та зв'язок;
• уникнення надмірних навантажень на ноги;
• використання ергономічних меблів та обладнання;
• регулярні масажі ніг;
• дотримання правильного харчування та вживання достатньої кількості вітамінів та мінералів, які сприяють здоров'ю суглобів та зв'язок;
• контроль за своїм здоров'ям та своєчасне звернення до лікаря при появі перших ознак гігроми.

 

Фахівці клініки проводять лікування у широкому діапазоні оперативного та консервативного лікування хворих.

Клініка травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату та проблем остеосинтезу
ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України»

Консультативний день: понеділок, середа, п'ятниця, із 9 до 17 години.