Бурсит стопи

Бурсит (bursitis) стопи - це патологічний процес, запалення синовіальної сумки, розташованої в області одного із суглобів ступні. Розлад майже завжди розвивається у пацієнтів середньої та старшої вікової групи. Хоча певні форми бурситу стопи переважають у пацієнтів молодого віку, зайнятих інтенсивними фізичними навантаженнями. Захворювання хронічне, частка гострих та підгострих різновидів набагато менша.

Бурсит стопи вимагає своєчасної діагностики та лікування, оскільки часто закінчується ускладненнями. Обстеження та терапія розладу – робота лікаря-ортопеда, травматолога. В основному використовуються методи консервативної корекції патології.

Причини бурситу стопи

Бурсит стопи - це збірна назва групи запальних процесів, які локалізуються в тій чи іншій синовіальній сумці. Найчастіше уражаються структури плюсневих суглобів, а також кістки п'яти, ахіллового сухожилля. Однак механізм розвитку майже ідентичний незалежно від точної локалізації бурситу стопи.

Патогенез розвитку бурситу стопи

Бурсит стопи ноги розвивається внаслідок впливу одного або відразу кількох негативних факторів.

Найбільш часто бурсит стопи розвивається під дією таких факторів:

• вальгусна деформація відхилення першого пальця стопи, як типова причина запалення синовіальної сумки через неправильне положення ноги при ходьбі, нераціональний розподіл навантаження на нижню кінцівку;
• клишоногість, проблеми при постановці ноги, не пов'язані з вальгусною деформацією;
• плоскостопість: запальний процес розвивається з тих же причин, через неправильний розподіл механічного навантаження при опорі, русі;
• ревматоїдний артрит, запальний процес аутоімунного характеру, який супроводжується поступовим поширенням далі первинного вогнища;
• подагра, в основному випадків це запалення вражає великий палець ноги, при тривалому поточному або суттєвому запальному процесі ймовірність ураження синовіальних сумок суглобів значно збільшується;
• інші обмінні захворювання, що провокують відкладення солей у структурах синовіальних сумок стопи (хондрокальциноз тощо).

 

В основі бурситу стопи завжди лежить запалення. Септичне (інфекційне) чи асептичне. Залежно від типу лікар підбирає відповідне лікування. Важливо знати точну локалізацію та форму патологічного стану. Процес розвитку займає від кількох тижнів за кілька років. Здебільшого терміни становлення запущеного бурситу стопи великі, що з хронічним перебігом хвороби (переважно).

Чинники можливого ризику

Велику роль формуванні бурситу стопи грають чинники, які створюють додаткові передумови у розвиток запалення синовіальної сумки.

Серед них виділяють:

• захворювання хребетного стовпа, аж до остеохондрозу або міжхребцевих гриж, оскільки відбувається нераціональний розподіл навантаження на суглоби ніг;
• вік 50+, основний контингент пацієнтів, які стикаються із запальними процесами в області синовіальної сумки, це люди похилого віку, з вантажем хронічних захворювань різної природи;
• надлишкова маса тіла, оскільки відбувається більш стрімке зношування суглобів нижніх кінцівок, у тому числі самої стопи;
• артроз того чи іншого суглоба як фактор додаткового ризику, оскільки дегенеративно-дистрофічні процеси призводять до стирання тканин хряща, локального запалення;
• зниження обсягів жирової клітковини в місці розташування бурси, тому що ступінь захисту від механічних та інших факторів середовища різко падає;
• надмірне фізичне навантаження, яке позначається на стані всіх суглобів та опорно-руховому апараті в цілому;
• травми, перенесені пошкодження стопи, пальців;
• наявність в організмі осередків інфекції, у тому числі віддалених (це універсальний ризик розвитку запальних процесів, інфекційних уражень суглобів будь-якої локалізації);
• носіння незручного взуття, що є особливо актуальним для жінок.

 

Причини бурситу підлягають оцінці під контролем кваліфікованого ортопеда-травматолога. Дуже важливо визначити джерело проблеми. Бо інакше не залишиться нічого, крім симптоматичної корекції. Для допомоги пацієнту відновлення нормальної функції кінцівки цього недостатньо.

Класифікація та види бурситу стопи

Запалення синовіальної сумки поділяються на кілька категорій. Оскільки йдеться про збірну групу, велику роль відіграє локалізація бурситу стопи.

Виділяють:

• бурсит плюсневої кістки стопи;
• бурсит плюснефалангового суглоба;
• підп'яткове ураження;
• бурсит сумки, розташованої в області ахіллового сухожилля (п'ята локалізація).

 

Найчастіше запалюється ділянка першого пальця, бурсит кісточки великого пальця стопи рідко буває ізольованим. У більшості випадків йому супроводжує вальгусна деформація.

Інший спосіб класифікувати патологічний стан - з опорою на поширеність розладу. Найчастіше уражається ліва чи права стопа. Бурсит лівої стопи переважає у пацієнтів із ліворукістю, що веде лівою рукою. Бурсит правої стопи - навпаки.

Найчастіше запальне захворювання має хронічний перебіг. Симптомів мінімум, вони проявляється періодично, час від часу. Але можливі інші варіанти. Так, існує гостра форма запалення. Найчастіше такий бурсит стопи інфекційний чи подагричний, але можливі варіанти. Підгостра форма супроводжується помітною, але не такою вираженою як при гострій течії клінічною картиною запалення.

Хворобу можна розділити за походженням. Виділяють травматичні, асептичні та септичні (вони ж інфекційні) форми бурситу стопи. Питання опису бурситу стопи вирішує лікар. Він займається діагностикою, підбором грамотного курсу терапії, контролем результатів проведеного лікування.

Симптоми бурситу стопи

Ознаки бурситу стопи залежить від локалізації запального процесу, бурситу стопи.

Патологічний стан супроводжується групою ознак. Серед них:

• больовий синдром: біль локалізується по передній або задній поверхні стопи, може бути розлитим, дифузним, коли визначити точне розташування дискомфорту не вдається;
• почервоніння в області ураження, яке виглядає як гіперемія шкіри в проекції запаленого суглоба;
• обов'язково присутня набряклість різного ступеня вираженості: при тяжкому перебігу зміни помітні чіткіше;
• бурсит стопи нормальної опорної функції ноги, кульгавість при ходьбі (з'являється періодично, а при запущеній формі запального процесу є постійно);
• підвищення місцевої температури: суглоб на дотик гарячий, що відображає запальний процес.

 

Якщо інфекційне захворювання або просто досить тяжке, спостерігаються симптоми загального ураження, інтоксикації організму. Такі як підвищення температури тіла, слабкість, сонливість, головний біль, нудота, зниження працездатності, озноб і мерзлякуватість.

Зверніть увагу!

Клінічна картина, симптоми бурситу стопи - це не основа для опису захворювання та постановки діагнозу. Вони неспецифічні, належать до різних патологічних процесів. Діагноз ставлять та підтверджують методами інструментального обстеження, візуальної оцінки, пальпації недостатньо. Тому намагатися розібратися у ситуації самостійно не варто. Це марна трата часу та сил.

 

Ускладнення бурситу стопи

Бурсит суглобів стопи дає ускладнення часто, але для їх розвитку потрібно досить багато часу, оскільки в основному хронічна патологія. Проте недооцінювати тяжкість наслідків не можна.

Розвиваються такі ускладнення:

• зниження опорної функції стопи, що позначається і на працездатності, і на здатності обслуговувати себе в побуті;
• бурсит стопи нормальної рухової активності, через інтенсивне запалення знижується переносимість звичних навантажень;
• артроз, розвиток дегенеративно-дистрофічного ураження суглобів стопи через неправильний розподіл механічного навантаження;
• ураження хребта різного характеру (розвиваються з тих самих причин);
• гнійне запалення бурси, якщо проникає інфекція (септичний компонент нерідко з'являється не відразу, додається пізніше).

 

Ураження стопи може призвести пацієнта до інвалідності.

Інвалідизація при бурсіті стопи знаходиться, за різними оцінками, на рівні 3-5% при помірних формах розладу та на рівні 10-20% при запущеному ураженні. Це суттєві показники. Профілактика небезпечних ускладнень – своєчасне лікування патологічного стану.

Діагностика бурситу стопи

Діагностика зазвичай не становить складнощів, оскільки бурсит стопи проявляється досить явно. Обстеження – сфера діяльності ортопеда-травматолога, хірурга. Проводиться усне опитування, збір анамнезу, лікар оглядає та пальпує уражену ступню. Після цього вдається до серії інструментальних методик:

• рентгенографії, щоб відмежувати бурсит від уражень кісток та суглобів;
• УЗД суглоба, який, як передбачається, вражений;
• МРТ, як основний спосіб діагностики бурситу, оскільки методика дозволяє якісно візуалізувати м'які тканини ступні;
• артроскопії, коли є вагомі підстави, їх диктує логіка клінічного випадку.

 

Обстеження займає мінімум часу. Патологічний процес відмежовують від інших подібних, таких як артрит, артроз. Диференціальна діагностика проводиться у процесі.

Методи лікування бурситу стопи

Основа лікування бурситу стопи - це консервативний підхід. Він базується на розвантаженні стопи в системі з усуненням запалення, первинної причини бурситу стопи. Показано охоронний режим з обмеженням фізичної активності. Застосовуються препарати:

• протизапальні;
• кортикостероїди;
• знеболюючі.

 

Після усунення гострого стану, корекції симптомів, призначають фізіотерапію, а також, за потребою, лікувальну фізкультуру.

Оперативна корекція також проводиться. Але хірургічне втручання потрібне в мінімумі клінічних випадків. В основному захворювання лікується консервативно.

Важливо!

Чим занедбаний патологічний стан, тим суттєвіший обсяг заходів і час, який доведеться витратити на терапію. Зволікати з проведенням корекції не рекомендується.

 

Прогнози бурситу стопи

Прогнози в більшості випадків сприятливі. При своєчасному та грамотному лікуванні відбувається нормалізація стану суглобової сумки та всієї кінцівки. При розвитку ускладнень - орієнтуватися треба вже не на бурсит, а не наслідок, який сформувався.

Заходи профілактики бурситу стопи

Профілактика бурситу стопи включає відмову від інтенсивних навантажень, лікування ортопедичних хвороб та регулярні профілактичні огляди у ортопеда-травматолога.

 

Фахівці клініки проводять лікування у широкому діапазоні оперативного та консервативного лікування хворих.

Клініка травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату та проблем остеосинтезу
ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України»

Консультативний день: понеділок, середа, п'ятниця, із 9 до 17 години.