Вальгусна деформація великого пальця стопи (Hallux valgus)

Hallux valgus або вальгусна деформація стопи - одне з найпоширеніших порушень опорно-рухового апарату. Ортопедичні проблеми різної виразності трапляються майже в 50% людей. Із віком ймовірність проблем зростає. Порушення супроводжується викривленням першого пальця стопи, його відхиленням у бік другого пальця з поступовим розвитком вираженої дисфункції. Захворювання зустрічається у людей різного віку, статусу, проте в основному хворіють жінки старшої групи (50+).

Діагностика та лікування хальгус вальгус - робота ортопеда. Також залежно від вихідної причини розладу може залучатися травматолог.

Причини вальгусної деформації стопи

Вальгусна деформація першого пальця стопи - багатофакторне, поліетиологічне захворювання. Обумовленість якоюсь однією причиною зустрічається дуже рідко.

Патогенез вальгусної деформації стопи

Існує кілька механізмів розвитку патологічного стану. Найчастіше розлад складається на тлі наступних безпосередніх причин і винуватців ортопедичної проблеми:

• остеопороз: супроводжується зниженням міцності кісток, через порушення вони стають більш крихкими, легко деформуються, що спричиняє розлад;
• плоскостопи: як уроджені, так і набуті форми, незалежно від типу;
• перенесені травми, у тому числі забиття (будь-які травми можуть стати початком вальгусної деформації, явища якої наростатимуть поступово, з часом);
• гормональний дисбаланс (у тому числі природного характеру: сплески на фоні вагітності, наближення клімаксу тощо);
• подагра або подагричний артрит - гостре періодичне запалення, яке зачіпає переважно великі пальці ніг, з часом призводить до стійкої деформації;
• інші форми артриту та дегенеративно-дистрофічної патології - артрозу.

 

Причиною може стати генетична аномалія, але спадкові захворювання як винуватця розладу трапляються рідко.

Ізольовано причини вальгусної деформації майже не трапляються. У 90% випадків етіологія розладу змішана. Обумовлена ​​двома чи більше причинами, що позначається на складності лікування, тотальної корекції.

Чинники підвищеного ризику вальгусної деформації стопи

Крім безпосередніх винуватців, є фактори ризику, що створюють додаткову ймовірність вальгусної деформації.

Серед факторів ризику по халюс вальгус:

• жіноча стать: через особливості фізіології та суб'єктивних причин;
• підвищена маса тіла: огрядні люди страждають на захворювання частіше, оскільки навантаження на стопу спочатку вище;
• цукровий діабет в анамнезі (особливо запущені форми, коли розвивається нейропатія) через порушення чутливості тканин, супутніх ортопедичних, подологічних проблем;
• носіння незручного взуття: жінки страждають частіше не випадково, носіння високих підборів призводить до неправильного розподілу навантаження на стопу;
• генетична схильність: спадкові фактори відіграють істотну роль, передається підвищена ймовірність розвитку хвороби в майбутньому;
• надлишкове фізичне навантаження: як результат професійного фактора (стояння на одному місці, довга ходьба, підйом ваг і т.д.) або частина способу життя;
• травмонебезпечний характер роботи через ризик пошкодження ніг, стоп;
• схильність до гормонального дисбалансу;
• вік 50+, оскільки основна категорія пацієнтів входить саме до цієї вікової групи, на розвиток вальгусної деформації потрібен час, це не одномоментний процес.

 

Фактори ризику та безпосередні причини hallux valgus створюють унікальну картину щодо ймовірності розвитку хвороби.

Зверніть увагу!

При високому ризику патологічного процесу потрібно дотримуватись правил профілактики ретельніше: обстежитися у лікаря, уникати травм, носити зручне взуття і т.д.

 

Класифікація та види вальгусної деформації стопи

Класифікувати розлад можна за рівнем виразності. Для точного визначення характеру, занедбаності хвороби використовують два критерії:

• міжплюсневий кут, який визначається як кутовий показник між першими двома плюсневими кістками;
• ступінь вальгусного відхилення: кутовий показник між великим пальцем і першою плюсневою кісткою.

 

Залежно від поєднання цих показників виділяють 3 ступеня вираженості вальгусної деформації:

• I ступінь: типовий кутовий показник вальгусного відхилення - менше 25 градусів, міжплюсневий кут становить менше 12 градусів;
• II ступінь: кутовий показник вальгусного відхилення - від 25 до 35 градусів, міжплюсневий кут становить менше 18 градусів;
• III ступінь, при якому кутовий показник вальгусного відхилення становить понад 35 градусів, міжплюсневий кут становить менше 18 градусів.

 

Визначити точну стадію ступінь розладу можна лише за допомогою спеціальної діагностики. На первинному прийомі лікар проводить приблизну оцінку. Використовує лише показник міжплюсневого кута. Це не так точно, але дозволяє отримати зразкові клінічні дані. Точніші будуть отримані в ході подальшого дослідження.

Самостійно оцінити рівень виразності вальгусної деформації не вдасться. Самодіагностика неможлива.

Симптоми вальгусної деформації стопи

Клінічна картина варіюється час від часу. При hallux valgus 1 ступеня стадії симптоматика мінімальна. Функціональні порушення щойно виникають. Запущені форми супроводжуються вираженою дисфункцією стопи, яка не усувається без спеціального лікування. Симптоматичний комплекс включає:

• утворення помітної шишки на внутрішній стороні біля першого пальця стопи;
• підвищена стомлюваність під час ходьби, підвищене фізичне навантаження;
• освіта натоптишів та мозолів на стопі;
• порушення позиції ноги при ходьбі: ступні згинаються всередину, створюючи відчуття «косолапості».

 

На початкових стадіях патологічний процес майже не виявляється. За більш виражених форм розвиваються видимі візуальні прояви, які доповнюються функціональними розладами. Людина важко ходить на великі відстані, погано переносить фізичні навантаження. Спостерігаються біль у ногах. У міру прогресування перенесення навантажень падає ще більше. Стає неможливою ходьба навіть на звичні, мінімальні відстані.

Деформуються й інші пальці, що створює труднощі під час переміщення, підбору взуття. Hlluxvalgus вимагає консервативного, а при запущеному типі розладу - оперативного лікування.

Ускладнення вальгусної деформації стопи

Деформація, відхилення великого пальця ноги не проходить безслідно. Без достатнього своєчасного лікування патологічний процес призводить до комплексу негативних наслідків. Можливі:

• розвиток артрозу;
• розвиток бурситу;
• деформація інших пальців ноги;
• стійке порушення функції стопи.

 

Артроз - хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання. Воно обумовлено надлишковим навантаженням на суглоб, зношуванням на тлі вікових змін. При вальгусної деформації захворювання розвивається частіше й у ранньому віці. Важче піддається корекції, оскільки симптоматичні заходи немає сенсу без корекції джерела проблеми.

Бурсит або запалення суглобової сумки розвивається не завжди. Але з появою патологічного процесу він швидко хронізується і часто загострюється, рецидивує. Створює додатковий дискомфорт.

Hallux Valgus навіть на ранній стадії може спричинити молоткоподібну деформацію інших пальців ноги. І тут дисфункція ступні розвивається раніше. Супроводжується грубішими змінами.

Підсумком тривалого перебігу патологічного процесу стає стійке порушення функції стопи: опорної, рухової. Симптоми посилюються, лікування захворювання стає важчим. Потрібна складна операція та тривала реабілітація.

Вальгусна деформація великого пальця без лікування призводить до інвалідності. Коли - залежить від характеру захворювання і причини, яка викликала порушення.

Діагностика вальгусної деформації стопи

Діагностика вальгусної деформації проводиться під контролем ортопеда. Це профільний спеціаліст. На первинному прийомі лікар проводить усне опитування, вивчає скарги людини, встановлює симптоматичний комплекс. Збирає анамнез, щоб зрозуміти, чому і коли розвинулося порушення. Із чим воно пов'язане. Також проводить фізикальне дослідження, яке дає фахівцю зразкове уявлення про характеру та занедбаності патології.

Далі необхідна серія інструментальних тестів, які дозволять уточнити перебіг захворювання:

• специфічні дослідження стопи: плантографія, подометрія та підлографія, які допоможуть встановити наслідки змін;
• рентгенографія як основний спосіб визначення ступеня вираженості захворювання.

 

Лабораторні дослідження при патології означають менше. Вони проводяться лише у деяких специфічних випадках. Наприклад, якщо винуватець порушення – ймовірна подагра. Або є підозри на генетично обумовлені, спадкові причини.

За результатами діагностики лікар встановлює діагноз hallux valgus, що означає вальгусну деформацію великого пальця.

Лечение вальгусной деформации стопы

Лікування хальгус вальгус - робота цілої групи фахівців. У виробленні комплексної тактики терапії беруть участь ортопеди, хірурги, лікарі лікувальної фізкультури, фізіотерапевти. У деяких випадках – травматологи, масажисти. Шишка, вальгусна деформація є міждисциплінарною проблемою.

Спосіб корекції залежить від причини розладу. Важливо усунути етіологічний фактор, який спричинив захворювання до життя. Якщо причиною стала травма – проводять репозицію кісток. Необхідно усунення наслідків ушкодження тощо. У більшості клінічних ситуацій починають із консервативного лікування. Серед заходів:

• застосування протизапальних препаратів;
• лікувальна фізкультура, масаж;
• носіння спеціальних ортопедичних конструкцій, пристроїв;
• фізіотерапія (коли немає ознак запального процесу).

 

Показаний режим охорони. Важливо носити зручну взуття, щоб не стимулювати прогресування розладу. Оперативним шляхом захворювання лікують у крайніх випадках.

Важливо!

Клінічні рекомендації щодо корекції Hallux valgus розглядають оперативну корекцію як винятковий захід. До неї вдаються тільки коли іншого виходу не залишається.

 

Спосіб оперативної корекції залежить від віку пацієнта, ступеня вираженості hallux valgus за прийнятою класифікацією. Існує ціла група оперативних методик лікування патологічного процесу. Вони відрізняються різною складністю та обсягами втручання.

Після операції з перших днів починаються реабілітаційні заходи. Для відновлення призначають носіння спеціального взуття, потрібно використовувати ортопедичні устілки. Показано протизапальні препарати. Щоб уникнути рецидивів патологічного стану, халюкс вальгус, потрібно дотримуватись правил профілактики.

Прогнози вальгусної деформації стопи

Прогнози патологічного процесу визначаються моментом звернення до лікаря, ступенем вираженості хвороби, віком пацієнта та іншими факторами. За своєчасно розпочатої терапії, дотримання рекомендацій фахівців, перспективи повного відновлення сприятливі. Досягається нормалізація функції стопи, усувається косметичний дефект. Якщо запустити захворювання, хірургічного лікування уникнути вже не вдасться. Його результати не визначені, чи є ризик лише часткового відновлення. Тому має сенс звертатися до ортопеда якомога раніше.

Профілактика вальгусної деформації стопи

Профілактика порушення включає кілька пунктів:

• уникнення надлишкового фізичного навантаження: не можна перетравлюватися, потрібно дотримуватися режиму праці та відпочинку;
• носіння спеціальних ортопедичних устілок;
• вибір зручного взуття без каблука або з каблуком не більше 7 см;
• регулярні самостійні огляди, контроль самопочуття: при розвитку дискомфорту слід звертатися до лікаря.

 

Дотримання правил профілактики дозволить мінімізувати ризики.

 

Фахівці клініки проводять лікування у широкому діапазоні оперативного та консервативного лікування хворих.

Клініка травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату та проблем остеосинтезу
ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України»

Консультативний день: понеділок, середа, п'ятниця, із 9 до 17 години.