Діагностика та лікування коксартрозу травматичної природи у Києві

Коксартроз травматичної природи - це хронічний патологічний процес дегенеративного характеру, для якого типове повільне, але неухильне руйнування хряща тазостегнового суглоба. Як і випливає із назви патологічного стану, він розвивається після перенесеної травми чи іншого ушкодження. Зазвичай на тлі внутрішньосуглобових переломів, тяжких вивихів, але не тільки. Деколи причиною стають розлади та порушення з боку м'яких тканин. Наприклад, зв'язкового апарату кінцівки. У кожному конкретному випадку потрібна ретельна діагностика. Визначення вихідної причини порушення, ступеня патологічного процесу та інших індивідуальних факторів.

Діагностика та лікування коксартрозу травматичної природи у Києві | Клініка № 10 ІТО НАМН України

Із пацієнтами, які страждають на коксартроз травматичної природи, працюють лікарі ортопеди-травматологи. Показано повну діагностику. Тільки після цього призначається лікування, спрямоване на усунення наслідків травми.

Причини коксартрозу травматичної природи

В основі коксартрозу травматичної природи лежить порушення нормального харчування тканин на тлі тієї чи іншої травми, ушкодження кульшового суглоба. Наприклад, перелому чи вивиху. Але винуватцями патологічного процесу можуть бути інші травми, і навіть хірургічні і навіть діагностичні втручання інвазивного характеру. Визначення точного характеру розладу потрібно у всіх випадках і проводиться під контролем лікаря ортопеда-травматолога. Визначення причини важливе для призначення відповідної терапії.

Патогенез коксартрозу травматичної природи

Патогенез коксартрозу травматичної природи як і у разі інших форм артрозу завжди множинний. Порушення обумовлено тими чи іншими чинниками.

Коксартроз травматичної природи розвивається через низку патологічних змін після травми кульшового суглоба. Спочатку відбувається пошкодження кісток, хрящів та зв'язок, що запускає запальну реакцію з вивільненням медіаторів запалення, таких як цитокіни та простагландини. Запальна реакція на місцевому рівні може бути як гострою, так і підгострою, навіть хронічною від самого початку патологічного процесу.

Запалення суглобових структур стимулює вироблення ферментів, що руйнують хрящову тканину. Повільне, але вірне запалення та руйнування хряща закінчується прогресуванням змін. Порушення знижують амортизаційні властивості та еластичність хрящової тканини суглоба. У відповідь на зменшення хрящової тканини субхондральна кістка ущільнюється, утворюються остеофіти, кісткові нарости, які деформують усі тканини. Зміни, що відбуваються, обмежують рухливість суглоба і викликають біль, інші специфічні симптоми патологічного процесу.

В результаті тривалого процесу запалення та загальних механічних змін тазостегновий суглоб поступово втрачає свої функції, а суглобові структури втрачають рухливість та інші функції.

Якщо говорити про безпосередні причини патологічного процесу, коксартроз травматичної природи, вони можуть бути дуже різними, наприклад:

переломи кісток в області кульшового суглоба - внутрішньосуглобові переломи вважаються найбільш небезпечними в плані ймовірності розвитку остеоартрозу, дегенеративного процесу;
вивихи та підвивихи тазостегнового суглоба, вивих є тотальним зміщенням суглобових структур щодо один одного, підвивих - частковим, але обидва патологічні стани дуже небезпечні в плані прогнозів та наслідків;
травми суглобового хряща, власне самої хрящової тканини, зустрічається таке зазвичай у поєднанні з іншими ушкодженнями, наприклад, переломами або переломовивихами;
порушення кровообігу в суглобовій ділянці після травми, подібний процес розвивається у всіх пацієнтів, які перенесли серйозну травму, але далеко не завжди закінчуються дегенерацією тканин;
повторні мікротравми суглоба при тривалій однотипній діяльності або фізичних навантаженнях явно неадекватного характеру (професійний та аматорський спорт, деякі форми професійної активності можуть бути прикладами);
хірургічні втручання на суглобі, у цьому випадку має місце ятрогенний фактор, зумовлений медичним втручанням лікувального або діагностичного характеру;
інфекції, що торкаються суглоба після травми, наприклад, інфекційний артрит як ускладнення перенесеного пошкодження (відкритого характеру або при переносі інфекції з віддаленого джерела);
порушення біомеханіки тазостегнового суглоба через неправильне відновлення.

Причини можуть бути як ізольованими, так і множинними, а при поєднаних травмах таке трапляється особливо активно.

Чинники ризику розвитку коксартрозу травматичної природи

Не у всіх пацієнтів після перенесеного ушкодження розвивається коксартроз травматичної природи. На те є причина – це різниця в анамнезі. Якщо у пацієнта багато факторів ризику, ймовірність патологічного процесу набагато вища.

Серед таких факторів ризику можна назвати такі явища:

похилий вік, зазвичай за 45-50 років, а із часом та віком тканини втрачають еластичність і здатність до самовідновлення, що збільшує ризик розвитку артрозу після травми;
стать, жінки, особливо після початку клімаксу, куди більш схильні до розвитку патологічного процесу після перенесеної травми;
надмірна вага: справедливо, якщо має місце пошкодження колінного, кульшового суглобів або інших суглобів нижніх кінцівок;
важкі фізичні навантаження, це універсальний фактор ризику розвитку артрозу, в зоні особливого ризику професійні спортсмени та особи, зайняті важкою фізичною працею (присутні мікротравми, які після перенесеного пошкодження масштабного характеру остаточно актуалізуються та створюють основу для артрозу агресивної течії);
вже перенесені раніше травми, кожна наступна приносить все нові ризики;
генетична схильність: спадкові фактори можуть впливати на структуру та міцність суглобів, кісток;
супутні чинники артрозу комплексного характеру, небезпечні системні артрози, такі як остеопороз або ревматоїдний артрит, вони послаблюють суглобові тканини та збільшують ймовірність розвитку артрозу після травми;
неправильне відновлення після травми, недостатня реабілітація та недотримання режиму, встановленого лікарем-фахівцем можуть призвести до розвитку хронічних проблем із суглобами;
метаболічні порушення в анамнезі, коксартрозу травматичної природи на кшталт цукрового діабету.

Крім названих факторів ризику істотну роль також відіграють куріння та зловживання алкоголем. Шкідливі звички негативно впливають на кровопостачання суглобових тканин та уповільнюють процеси відновлення. Посттравматичний артроз супроводжується важкими розладами роботи кінцівки чи іншої структури опорно-рухового апарату. Для профілактики коксартрозу травматичної природи чи прогресування патологічного процесу показано ретельну профілактику. Профілактичні заходи можуть бути первинними (якщо артрозу немає) або вторинними (якщо вона є, але людина отримує якісне лікування).

Є думка, що коксартроз травматичної природи розвивається в перші 6-12 місяців після перенесеного пошкодження. Цей період особливо важливий для профілактики патологічного процесу, корекції безпосередніх причин та факторів ризику хвороби.

Класифікація коксартрозу травматичної природи

Існує безліч способів класифікувати коксартроз травматичної природи у пацієнта.

Залежно від природи, етіології порушення ділиться на кілька форм, в такому випадку виділяють артроз, що розвинувся на тлі:

механічної травми того чи іншого характеру;
повторного мікротравмування тканин;
хірургічного, іншого медичного (ятрогенного) втручання;
інфекційного процесу в галузі суглоба;
порушення нормального кровотоку у ділянці суглоба.

Залежно від течії артроз посттравматичної природи може бути гострим, підгострим або хронічним. Якщо поділ проводиться за кількістю уражених суглобів – моноартикулярним (один суглоб) або поліартикулярним (два суглоби та більше).

Велику роль класифікації патологічного стану грають стадії коксартрозу травматичної природи. Вони ж ступеня вираженості порушення.

Ступені вираженості коксартрозу травматичної природи

Усього існують 4 ступеня вираженості патологічного процесу, коксартрозу травматичної природи будь-якої локалізації.

Ураження 1 ступеня. На першому ступені коксартрозу травматичної природи симптоми зазвичай невеликі або відсутні. Залежно від характеру патології. Клініка включає незначний біль та дискомфорт у суглобі, особливо після фізичного навантаження. Пацієнти можуть відчувати легку скутість після періоду спокою. Рухливість суглоба зазвичай трохи знижена. Радіологічні ознаки цієї стадії помітні, але відрізняються м'якістю. Є незначне звуження суглобової щілини, невеликі остеофіти - кісткові нарости по краях суглоба. Є легке склерозування кістки над областю ураженого суглоба.

Якщо лікування не проводиться, захворювання сягає 2 ступеня. При другому ступені коксартрозу травматичної природи больовий синдром посилюється, особливо при рухах та будь-яких фізичних навантаженнях. Явна скутість у суглобі проявляється найчастіше вранці чи після тривалого спокою. Порушення функціонування суглоба стає помітнішим, можливі періодичні «заклинювання» суглоба. Радіологічні ознаки на цій стадії включають значне звуження суглобової щілини, збільшення кількості та розмірів остеофітів, посилення субхондрального склерозу. Можлива поява дрібних кіст у ділянці суглоба.

Далі настає 3 ступінь ураження. У цей момент симптоми посилюються. Лікарі та самі пацієнти виявляють постійний біль у суглобі, який не зменшується навіть у стані спокою. Рухливість суглоба при посттравматичному артрозі суттєво обмежена, пацієнт має значні труднощі при виконанні звичайних рухів. Можливі постійні запалення та набряки. На рентгені спостерігаються різко виражені звуження суглобової щілини, великі остеофіти. Відбувається поступова деформація суглоба. Зазвичай на цій стадії дедалі грубіша.

На 4-му, найважчому ступені коксартрозу травматичної природи біль стає постійним і нестерпним, серйозно впливає на якість життя пацієнта. Рухливість у суглобі практично відсутня. Відсутність рухової активності призводить до значних функціональних обмежень. Суглоб грубо та серйозно деформований. Радіологічні ознаки вказують на повну або практично повну руйнацію суглоба. Потрібна оперативна корекція.

Важливо, що діагностика та лікування повинні проводитися якомога раніше. Патологічне стан має властивість швидко прогресувати. Від початкової стадії до фінального ступеня патології відбувається від 5 до 15 років. Деколи все відбувається набагато швидше. Все залежить від травми, яка стала початком для патологічного стану. Чекати і гаяти час марно не варто. Потрібно звертатися до лікаря.

Симптоми коксартрозу травматичної природи

Коксартроз травматичної природи супроводжується типовою клінічною картиною.

Симптоматика включає:

біль, спочатку після фізичної активності, потім постійна, без зв'язку із фізичними навантаженнями;
скованність у суглобах;
зменшення нормальної амплітуди рухливості суглоба;
клацання та хрускіт у суглобах при русі, крепітація розвивається з перших же стадій патологічного процесу;
набряклість;
запалення.

Клініка нашаровується поступово. Спочатку виникають болі, потім інші симптоми. У міру прогресування розладу прогресує клінічна картина коксартрозу травматичної природи. Важливо пам'ятати, що розвиток симптомів зумовлений перенесеною травмою, захворюванням. Просто усунути симптоми недостатньо. Показано професійну та якісну допомогу лікаря.

Ускладнення патологічного процесу

Ускладнення у більшості випадків виникають після певного періоду розвитку патології і не відразу, у цьому підступність патологічного процесу.

Серед ускладнень, негативних наслідків:

хронічний больовий синдром;
виражене (поступово - дедалі більше) зниження функціональності суглоба;
деформація суглоба, артроз деформує суглоби з початкової стадії, зволікати з лікуванням не можна;
анкілоз (повна втрата рухливості на фоні зрощення суглобових поверхонь та структур);
порушення ходи та постави через неправильний розподіл навантаження на кінцівки та спину;
вторинний артрит, запальний процес у суглобах;
м'язова атрофія;
психологічні проблеми.

Захворювання призводить до інвалідності, завжди за умови, що не проводиться якісного лікування. Це не питання принципової можливості (буде чи ні), це питання часу. Доводити до крайності та суттєвого обмеження життєдіяльності не можна.

Діагностика коксартрозу травматичної природи

Коксартроз травматичної природи суглоба діагностується під контролем ортопеда-травматолога.

Показано групу досліджень:

опитування пацієнта;
збір анамнезу;
візуальна оцінка;
пальпація;
функціональні тести;
рентгенографія;
УЗД суглоба;
МРТ, КТ за потребою;
лабораторні тести.

Точний список визначає лікар!

Лікування коксартрозу травматичної природи

Лікування коксартрозу травматичної природи передбачає усунення симптомів, і навіть зупинку прогресування порушення, звернення змін, профілактику ускладнень. Застосовуються консервативні та хірургічні заходи.

Консервативний підхід включає фізіотерапію, спрямовану на покращення рухової активності та зменшення болю. Фармакотерапія відіграє не меншу роль. Корекція ліками застосовується для зняття запалення та больового синдрому. Широко використовуються нестероїдні протизапальні препарати та внутрішньосуглобові ін'єкції кортикостероїдів. Також рекомендується зміна способу життя, включаючи контроль ваги та виключення надмірних фізичних навантажень. Можливе застосування хондропротекторів, показані методики ЛФК (лікувальної фізкультури).

Слід звернути увагу, що через неефективність консервативних методів розглядаються варіанти оперативного втручання. У важких випадках проводиться ендопротезування суглоба, у якому пошкоджений суглоб замінюється штучний. Можливі інші заходи корекції.

Прогноз та профілактика коксартрозу травматичної природи

Прогнози залежить від стадії патологічного процесу, моменту початку лікування, індивідуальних чинників. Як правило, своєчасна корекція дозволяє досягти повного та якісного відновлення. Прогнози сприятливі.

Для профілактики коксартрозу травматичної природи важливо дотримуватись здорового способу життя, підтримувати оптимальну вагу та регулярну фізичну активність без надмірних навантажень. Своєчасне та адекватне лікування травм суглобів відіграє ключову роль. Важлива якісна реабілітація. Слід уникати повторних травм та використовувати захисні засоби у спорті. Раціональне харчування з достатнім вмістом вітамінів та мінералів сприяє зміцненню хрящової тканини. Заходи прості, але потрібні.