Вивих стопи

Вивих стопи зустрічається відносно рідко, становить 1,5-2,5% всіх травматичних вивихів, супроводжується розривом зв'язкового апарату та капсули. Як правило, вивих поєднується з переломами кісточок, переднього і заднього краю сухої поверхні великогомілкової кістки і виникає при надмірному застосуванні сили, з одночасним поворотом стопи. Розрізняють вивих стопи назовні досередини, дозаду, вперед, вгору.

Вивих назовні відбувається при надмірній пронації стопи, що поєднується з її ротацією навколо вертикальної осі. При цьому ламається латеральна кісточка, рвуться дельтоподібна зв'язка та міжгомілковий синдесмоз.

Внутрішній вивих стопи обумовлений її надмірною супінацією, одночасним розривом зв'язок зовнішнього відділу гомілковостопного суглоба та переломом медіальної кісточки.

Для заднього вивиху характерно надмірне, різке згинання підошви, а також надмірний вплив травмуючої сили на гомілку спереду назад при фіксованій стопі.

Передній вивих настає при надмірному тильному згинанні стопи, рідше - при впливі сили, що травмує, на стопу ззаду наперед при фіксованій гомілки.

Передні та задні вивихи стопи без пошкодження суглобового краю великогомілкової кістки зустрічаються надзвичайно рідко.

Верхній вивих стопи настає під час падіння зі значної висоти на ноги. При цьому таранна кістка вклинюється між гомілковими, розриваючи синдесмоз. Зазвичай ушкоджуються таранна кістка та латеральна щиколотка.

Діагностика вивиху стопи

Діагностика вивиху стопи виявляє біль, грубе порушення функції, типова деформація, яка залежить від виду усунення стопи, зі швидким наростанням набряку.

При зовнішньому зміщенні стопа пронована (опущений внутрішній край і піднятий зовнішній). Медіальна кісточка чітко контурується під натягнутою у цьому місці шкірою. Відзначається різка локальна болючість у проекції латеральної кісточки.

При внутрішньому зміщенні стопа повернута усередину. Під шкірою різко виступає латеральна кісточка, зламана медіальна кісточка зміщена взад і всередину і пальпується разом з вивихнутою таранною кісткою.

При задньому вивиху стопа має виражене підошовне згинання та пронацію. Передній суглобовий край великогомілкової кістки чітко контурується і легко пальпується під шкірою, кістка п'яти різко піднята, стопа здається укороченою.

При передніх вивихах стопи вона видається подовженою в положенні тильного згинання. П'яткове сухожилля різко напружене.

При верхньому зміщенні стопи значно збільшується поперечний розмір гомілковостопного суглоба, через вклинення таранної кістки між гомілковими кістками, тут особливо виражені набряк і крововилив. Вирішальне значення для діагностики має рентгенологічне дослідження.

Лікування вивиху стопи

Лікування вивиху стопи починається з анестезії провідникової, внутрішньосуглобової, краще наркоз. До репозиції слід приступати якомога раніше, оскільки набряк, що наростає, надалі вкрай ускладнює вправлення. Крім того, кісткові виступи можуть прорвати натягнуту шкіру або спричинити утворення пролежнів.

Хворого укладають на спину, ногу згинають у колінному та тазостегновому суглобах під прямим кутом. Для усунення зміщення стопи назовні їй спочатку надають положення максимального відведення, пронації, підошовної флексії. У такому положенні виконують повільно наростаючий витяг по довжині протягом 10-15 хв, тиск на стопу зовні досередини, потім її приводять і зупиняють. Помічник здійснює протитягу та тиск на нижній відділ гомілки назовні.

При усуненні вивиху стопи досередини їй надають положення максимального приведення, супінації та підошовної флексії, потім виконують витяг по довжині, тиск на стопу зсередини назовні при її відведенні та пронації. Помічник чинить тиск на нижній відділ гомілки у напрямку зовні всередину.

Для усунення зміщення стопи назад її встановлюють у положенні підошовного згинання, здійснюють витяг по довжині і зміщують допереду, а гомілка - кзади. Усунення переднього вивиху виконують витяганням стопи по довжині та зміщенням її взад.

Для усунення вивиху (розходження вилки) проводяться тракція по довжині та виведення таранної кістки з проміжку між гомілковими кістками при фіксованій гомілки.

У всіх випадках після усунення вивиху стопі надають функціонально вигідне положення (згинання під кутом 90—100°) її разом з гомілкою фіксують циркулярною гіпсовою пов'язкою, від кінчиків пальців до верхньої третини стегна .

Зміщення при вивихах і підвивихах стопи можна також усунути через ще не затверділу гіпсову пов'язку. Виконують контрольну рентгенографію у двох проекціях. При наростаючому набряку гіпсову пов'язку розсікають протягом усього, злегка розводять, повністю не знімаючи. Після зменшення набряку пов'язку закріплюють додатковими турами бинта. Після усунення бічних вивихів тимчасово можна фіксувати кінцівку У-подібної гіпсовою лонгетою, а потім виконати рентгенологічний контроль.

При повному усуненні вивиху та спаді набряку лонгетну пов'язку переводять у циркулярну. Неповне усунення вивиху є показанням для зняття лонгеткою пов'язки та повторної репозиції. Коли утримати стопу в правильному положенні не вдається, а також для профілактики рецидивів в деяких випадках трансартикулярну фіксацію фіксують спицями з подальшим накладенням гіпсової пов'язки.

При верхніх вивихах з грубим порушенням міжгомілкового синдесмозу показана фіксація гомілкових кісток металевим болтом або спицями з упорами (зустрічно-бічна компресія).

Оперативне лікування також застосовують при невправних вивихах стопи назовні (відновлення дельтовидної зв'язки та міжгомілкового) синдесмозу).

Іммобілізація циркулярною гіпсовою пов'язкою при вивихах стопи зазвичай займає 7-9 тижнів. У перші дні обов'язкові високе становище кінцівки, холод. Приблизно через 2 тижні при спаді набряку та ослабленні іммобілізації необхідна зміна пов'язки з наступним обов'язковим рентгенологічним контролем. Своєчасно призначають ЛФК та ​​фізіотерапію. Дозоване навантаження на кінцівку в гіпсовій пов'язці показано через 3-4 тижні, повне - через 3 міс.

Після зняття гіпсової пов'язки хворому протягом року слід скористатися супінатором.

Відновлення працездатності через 3-4 міс.

При нових невправних вивихах стопи показано оперативне втручання. Застарілі вивихи (через 1-1.5 місяців після травми) можна усунути одномоментно під наркозом або шляхом скелетного витягання. У запущених випадках найефективніші апарати для чрескостной дистракції. При грубих анатомічних порушеннях у застарілих вивихах у людей похилого віку показаний артродез.

Статті по темі «вивих стопи»:

• Вивих пальців та фаланг пальців стопи;
• Вивих плеснових кісток стопи;
• Вивих стопи підтаранний.
• Вивих передплеснових кісток стопи (у суглобі Шопара).

 

Фахівці клініки проводять лікування у широкому діапазоні оперативного та консервативного лікування хворих.

Клініка травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату та проблем остеосинтезу
ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України»

Консультативний день: понеділок, середа, п'ятниця, із 9 до 17 години.